Цю сорочку протягом кількох місяців вишивали діти, бібліотекарі Національної бібліотеки України для дітей та численні учасники й партнери проєкту. Це частина великої спільної роботи, знак підтримки українських захисників і зв’язку між поколіннями. Щиро вдячний кожному, хто долучився до цієї ініціативи.
Але найбільше в черговий раз мене зворушили діти. Було надзвичайно приємно побачити їхні виступи, почути пісні та вірші, відчути, скільки щирості й творчості вони вклали в цю подію.
Саме заради цього ми й воюємо. Щоб наші діти могли зростати, навчатися, розвивати свої таланти й мріяти про майбутнє.
Так, їхнє дитинство теж позначене війною. Але воно має залишатися дитинством – із книжками, творчістю, друзями, піснями та можливістю втілювати свої задуми.
Водночас ми маємо зберігати свідчення про війну, яку переживає Україна. Музеї та архіви допомагають зафіксувати не лише історії подвигів і перемог, а й події, рішення, людські долі та артефакти, з яких складається цілісна картина цієї війни.
Важливо, щоб майбутні покоління знали свою історію не лише з розповідей, а й завдяки документальним свідченням.
Під час заходу також відзначив людей, які своєю працею та підтримкою сприяють розвитку співпраці з Національною гвардією України.
Дякую Національній бібліотеці України для дітей, Національному музею історії України у Другій світовій війні, юним учасникам проєкту та всім партнерам за цю важливу спільну справу.
Ми захищаємо країну, щоб у неї було майбутнє. І сьогодні це майбутнє було перед нами – у дитячих голосах, піснях і мріях! 🇺🇦🇺🇦