Храм поезії (🖤)

13.11 ПТ | ЛІТЕРАТУРНИК 📖✨

🕔 18:00
📍 Горіховий Дім
(пр. Шевченка, 9)

Слова, що резонують у серці, авторські вірші, щирі розмови та затишна атмосфера в колі своїх. Час зупинитись на вечір, послухати сучасну поезію та поділитися власним творчим натхненням. Беремо улюблені тексти, гарний настрій і зустрічаємося, щоб звучати разом!

Вхід: донат від 100₴.

Збираємося, щоб єднатися, слухати і підтримувати наших захисників!🇺🇦 Чекаємо на кожного!💛

#мозаїка #mosaicafamily #mosaicapoetry

я в тобі набухаю, і нию, і тисну, і ріжу,
я хронічно існую в тобі, як запалена грижа,
я тобі заважаю, як шкіра під впливом гангрени,
ти не підеш під ніж - ти не знаєш як жити без мене.

тобто знала колись, та я трапився гостро та різко:
тремор рук, аритмія, безсоння і далі за списком.
так приходить любов, в неї кажуть подібні симптоми…
моя мила, це інше. я астма, пухлина, саркома.

твоє тіло для мене не храм, а надійний притулок,
я стійкий до годин терапії та купи пігулок.
це не можна прибрати, хіба - перешкодити росту –
існування від часу ремісій до часу загострень.

випадкові обійми - твоя лікарняна палата?
не шукай порятунку у інших - хіба в Гіппократа.
не звикай до раптово відчутної мʼякості зліва –
я ще тут. я терпляче готую плацдарм рецидиву.

Дар'я Лісіч

#лісіч

Якщо тіло — це храм, а нині у ньому — ти,
І якщо відштовхнути диктоване нарцисизмом,
То що ж це виходить, ти зичиш його у Бога?
То що ж це, кожен із нас уже дійсно
            боржник?

Маючи борг у Бога, ти смієш просити далі, небого,
Ти смієш просити знову і знову,
Не дякуючи за ноги,
За руки, за все, що колись
Таки прийдеться повернути,
І якби ж то таке, як було —
Рум'яне, із запахом молочка,
Ні!
У шрамах та синяках,
Що в'ються в усіх кутках,
Мов згини зачитаних до дірок книг,
Мов речі з корзинки
            "Вживане".

Ти смієш палити легені, бо легеню Мінздрави не писані.
Ти смієш прикладатися до пляшки, бо юнка ще юна, а далі?
Коли ще, як не зараз?
Робота-сім'я-дім за рогом неначе чекає,
Як можна можливість зробити сьогодні,
Не завтра,
            Втрачати?

Несемо у храм недопалки!
Несемо у храм недопитки!
Несемо у храм недогризки!

Орендодавець за кордоном вічності,
То ж хто перевірить,
чи договір виконується?
Викохується єдиноправна мить,
Допоки оренда закінчиться,
Допоки не заболить,
Допоки орендодавець не скаже:
"А поверни..."
Допоки нащадки остачу
Не візьмуть у борг,
            Як ти.

Якщо тіло — це храм, а нині у ньому — ти,
Чи впевнений ти, що надовго
Лишишся у стінах святих?
Якщо його паства — ти,
Якщо настоятель — ти,
Якщо сам
            храм — ти.

@zapyskyneofitky

#неофітка