Doc_endocrinologist

Досить часто чую всякі поради від "гуру" про гіпердози тих чи інших добавок, ніби то, ефекти будуть дозозалежні.

Справедливості раді, деякі добавки є сенс гіпердозити, при певних сценаріях, але це стосується далеко не всіх добавок. І зокрема в цей список Бета-Аланін не попадає, на відміну від креатину...

Бета-аланін працює через збільшення концентрації карнозину. У м’язах він поєднується з гістидином, утворюючи карнозин, який виконує функцію буфера кислотності та допомагає підтримувати продуктивність під час навантажень тривалістю приблизно 1–4 хвилини.

Карнозин накопичується повільно — протягом тижнів. І так само повільно виводиться. Тому тут вирішальне значення має сумарна доза за певний період, а не разова ударна дозировка.

Вливати в себе по 10 грамів немає жодного сенсу. Хіба що ви дуже любите відчуття поколювання по всьому тілу. Але для цього можна просто завести кота, який ходитиме по вас лапами. Ефект приблизно той самий, а користі для тренувань не менше 😁

Робоча схема:
Перші 2 місяці — 4–5 г на добу, щоб підвищити запаси карнозину в м’язах.
Далі — підтримувальна доза 3 г на добу.

Загалом, нічого ускладнювати не потрібно.

Якщо рівень феритину нижче 50 нг/мл, насичення трансферину залізом нижче 20%, а інші показники також свідчать про дефіцит, можна розглядати внутрішньовенне введення заліза за наявності відповідних клінічних показань.

Кількість інфузій, препарат і дозування визначаються індивідуально, а не за універсальною схемою з 1–3 крапельниць.

Якщо ж ви готуєтеся до марафону або Ironman, а показники запасів заліза перебувають близько до нижньої межі, це також привід уважніше оцінити залізний статус. Але сама по собі підготовка до змагань не є показанням до інфузій.

І ще один важливий момент: феритин — білок гострої фази, тому його потрібно оцінювати разом із CRP, гемоглобіном, MCV, MCH та іншими показниками обміну заліза.

Будьте розсудливими. Не потрібно лікувати аналізи, якщо для цього немає реальної потреби.

Пруфи👇

https://link.springer.com/article/10.1186/s40795-023-00818-6
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4836595/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/7283373/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20648928/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21942989/

Про крапельниці із залізом і чому вони потрібні далеко не всім

Якось в інстаграмі я вже висловлював думку, що це досить контекстна процедура. Але оскільки тоді був інший формат бесіди, усі нюанси, природно, не обговорили. Тому в цьому дописі хочу розібрати те, що залишилося за кадром, і детальніше викласти свою позицію щодо цієї інтервенції.

Якщо ви людина з вираженою блідістю, схильністю до дефіциту заліза, яка роками намагалася приймати різні препарати заліза, але феритин практично не змінювався, — ви дійсно можете бути хорошим кандидатом для внутрішньовенного введення заліза.

Проблема може полягати в тому, що кишечник погано всмоктує залізо. Буває так, що навіть за наявності дефіциту засвоюється в середньому лише 10–13% від прийнятої дози, і все впирається саме у всмоктування в кишечнику.

Крапельниця дозволяє оминути цей етап: залізо надходить безпосередньо в кров. Після внутрішньовенного введення феритин починає зростати вже в перші дні, а протягом наступних 8 тижнів може залишатися суттєво підвищеним. Створити реальні запаси заліза за допомогою інфузій простіше, ніж таблетованими препаратами.

В одному метааналізі 14 досліджень за участю 2348 пацієнтів карбоксимальтозат заліза (відомий препарат Феринжект) підвищував рівень феритину в середньому на 163 мкг/л більше, ніж пероральне залізо. Крім того, краще зростали гемоглобін і насичення трансферину.

При цьому побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту після інфузій зазвичай трапляються рідше.

Умовно кажучи, якщо ваш феритин становить 15, то збільшення ще на 150 одиниць — це десятикратне зростання всього за кілька тижнів. Таблетованими препаратами досягти такого результату значно складніше.

Але це зовсім не означає, що потрібно бігти ставити собі крапельницю просто для профілактики.

Залізо — потужний прооксидант. Про це, до речі, Рей Піт неодноразово попереджав. Коли його вводять швидко та у великих кількостях, може з’являтися вільне залізо, не зв’язане з трансферином. Це потенційно сприяє утворенню великої кількості вільних радикалів, що не дуже добре, якщо ваша мета — довголіття.

Тому внутрішньовенне залізо дійсно потрібне людям із підтвердженим дефіцитом заліза, особливо якщо пероральні препарати не засвоюються або погано переносяться.

Якщо ж у вас і так усе гаразд, додаткове залізо не обов’язково принесе користь, а за певних умов може створити додаткове оксидативне навантаження.

Перед подібними втручаннями варто перевірити феритин і насичення трансферину. Якщо насичення трансферину залізом перевищує 40%, потреби у внутрішньовенному залізі зазвичай немає. Більше того, без показань така інтервенція може принести більше шкоди, ніж користі.

Що можна робити, щоб уникати дефіциту заліза?

Я б виділив декілька моментів.

1. Звертайте увагу на взаємодію нутрієнтів.

Якщо ви схильні до залізодефіциту, варто враховувати, що деякі добавки та продукти можуть впливати на засвоєння заліза.

Зокрема, кальцій із молочних продуктів може тимчасово знижувати засвоєння негемового заліза та заліза з їжі. Тому поєднувати велику кількість молочних продуктів із прийомом заліза не найкраща ідея.

Також не варто запивати препарати заліза кавою — поліфеноли можуть суттєво погіршувати його засвоєння.

2. Лактоферин.

Можна розглянути прийом лактоферину в дозуванні 250 мг двічі на день. Є дослідження, які демонструють його потенційну ефективність у корекції дефіциту заліза.

3. Не забувайте про харчування.

Якщо у вас є схильність до дефіциту заліза, зверніть увагу на достатню кількість гемового заліза в раціоні. Червоне м’ясо, печінка та інші джерела заліза можуть бути корисними.

4. Використовуйте комплексні добавки.

Можна розглянути препарати заліза з невеликою дозою елементарного заліза та лактоферином у складі, щоб підтримувати надходження заліза й потенційно покращувати його засвоєння.

5. Комбінуйте підходи.

Харчування, корекція дефіцитів і грамотно підібрані добавки можуть використовуватися в комплексі, залежно від конкретної ситуації.

Які висновки?