І ось тут у мене велике питання: де ця принциповість тоді, коли потрібно було публічно розставити крапки над «і»? Чому на критику така бурхлива реакція, а на інші ситуації — зовсім інша позиція?Я розумію, що агентство має захищати свого артиста від образ, погроз і цькування. Але захист від цькування — це одне, а спроби створити враження, що будь-яка критика є неприпустимою, — зовсім інше.Акторська професія передбачає публічність, увагу, обговорення та, звичайно, критику. Ніхто не зобов’язаний любити артиста, захоплюватися кожним його рішенням чи погоджуватися з усім, що він робить. Якщо людина обирає публічну професію, вона має розуміти, що не всі відгуки будуть позитивними.То що це за підхід? Створити навколо артистки атмосферу, у якій люди боятимуться навіть висловити власну думку? Бо саме так це зараз виглядає з мого боку.
І найсумніше, що такими діями можна не захистити репутацію артистки, а навпаки — викликати ще більше запитань до неї та її команди.