Упоминания «In Factum»

The Economist також проаналізував злам сайту Росстату і витік даних з реєстру смертей, який ми вже детально розбирали. Видання зіставило дані витоку з власною багаторічною моделлю оцінки втрат і отримало майже точний збіг.

Графік 1. Він показує, як зростала оцінка загиблих росіян від 2022 року.

Червона лінія — метаоцінка The Economist, тобто зважене поєднання багатьох джерел: оцінок розвідок, незалежних дослідників, даних про інтенсивність боїв і зміни лінії фронту.

Рожева смуга — вірогідний діапазон. Наприкінці графіка вона дуже розширюється — приблизно від 380 до майже 800 тисяч

Рожеві точки — окремі оцінки з різних джерел.

Біла точка — оцінка на основі витоку: приблизно 504 тисячі станом на кінець серпня 2026 року.

☝️ Біла точка лягає майже точно на червону лінію. Тобто підрахунок із витоку збігся з її прогнозом.

Графік 2. показує, скільки росіян загинуло щороку:
▪️ 2022 — близько 19 тисяч;
▪️ 2023 — близько 42 тисяч;
▪️ 2024 — близько 110 тисяч;
▪️ 2025 — близько 182 тисяч;
▪️ 2026 — темно-червона частина, близько 40 тисяч, — це те, що вже потрапило в реєстр до 28 серпня. Світла частина — оцінка з урахуванням затримок внеення в реєстр. Разом близько 205 тисяч.

☝️ Втрати приблизно подвоювалися щороку. Тому 2026-й стане найкривавішим роком для Росії за всю війну.

Графік 3. показує, яку частку чоловіків кожного віку Росія втратила на війні — у % від довоєнної чисельності цієї вікової групи.

Найбільше постраждали чоловіки 40–44 років — близько 1,24%. Далі 45–49 (близько 1,18%) і 35–39 (близько 1,14%).
Молодь 20–29 років — близько 0,95%.
Після 50 частка різко падає: 50–54 — близько 0,8%, 55–59 — близько 0,45%.
15–19 і 65+ — мають мізерні частки.

☝️ Приблизно кожен сотий російський чоловік віком 35–49 років загинув у війні проти України.

The Economist також проаналізував злам сайту Росстату і витік даних з реєстру смертей, який ми вже детально розбирали. Видання зіставило дані витоку з власною багаторічною моделлю оцінки втрат і отримало майже точний збіг.

Графік 1. Він показує, як зростала оцінка загиблих росіян від 2022 року.

Червона лінія — метаоцінка The Economist, тобто зважене поєднання багатьох джерел: оцінок розвідок, незалежних дослідників, даних про інтенсивність боїв і зміни лінії фронту.

Рожева смуга — вірогідний діапазон. Наприкінці графіка вона дуже розширюється — приблизно від 380 до майже 800 тисяч

Рожеві точки — окремі оцінки з різних джерел.

Біла точка — оцінка на основі витоку: приблизно 504 тисячі станом на кінець серпня 2026 року.

☝️ Біла точка лягає майже точно на червону лінію. Тобто підрахунок із витоку збігся з її прогнозом.

Графік 2. показує, скільки росіян загинуло щороку:
▪️ 2022 — близько 19 тисяч;
▪️ 2023 — близько 42 тисяч;
▪️ 2024 — близько 110 тисяч;
▪️ 2025 — близько 182 тисяч;
▪️ 2026 — темно-червона частина, близько 40 тисяч, — це те, що вже потрапило в реєстр до 28 серпня. Світла частина — оцінка з урахуванням затримок внеення в реєстр. Разом близько 205 тисяч.

☝️ Втрати приблизно подвоювалися щороку. Тому 2026-й стане найкривавішим роком для Росії за всю війну.

Графік 3. показує, яку частку чоловіків кожного віку Росія втратила на війні — у % від довоєнної чисельності цієї вікової групи.

Найбільше постраждали чоловіки 40–44 років — близько 1,24%. Далі 45–49 (близько 1,18%) і 35–39 (близько 1,14%).
Молодь 20–29 років — близько 0,95%.
Після 50 частка різко падає: 50–54 — близько 0,8%, 55–59 — близько 0,45%.
15–19 і 65+ — мають мізерні частки.

☝️ Приблизно кожен сотий російський чоловік віком 35–49 років загинув у війні проти України.

The Economist також проаналізував злам сайту Росстату і витік даних з реєстру смертей, який ми вже детально розбирали. Видання зіставило дані витоку з власною багаторічною моделлю оцінки втрат і отримало майже точний збіг.

Графік 1. Він показує, як зростала оцінка загиблих росіян від 2022 року.

Червона лінія — метаоцінка The Economist, тобто зважене поєднання багатьох джерел: оцінок розвідок, незалежних дослідників, даних про інтенсивність боїв і зміни лінії фронту.

Рожева смуга — вірогідний діапазон. Наприкінці графіка вона дуже розширюється — приблизно від 380 до майже 800 тисяч

Рожеві точки — окремі оцінки з різних джерел.

Біла точка — оцінка на основі витоку: приблизно 504 тисячі станом на кінець серпня 2026 року.

☝️ Біла точка лягає майже точно на червону лінію. Тобто підрахунок із витоку збігся з її прогнозом.

Графік 2. показує, скільки росіян загинуло щороку:
▪️ 2022 — близько 19 тисяч;
▪️ 2023 — близько 42 тисяч;
▪️ 2024 — близько 110 тисяч;
▪️ 2025 — близько 182 тисяч;
▪️ 2026 — темно-червона частина, близько 40 тисяч, — це те, що вже потрапило в реєстр до 28 серпня. Світла частина — оцінка з урахуванням затримок внеення в реєстр. Разом близько 205 тисяч.

☝️ Втрати приблизно подвоювалися щороку. Тому 2026-й стане найкривавішим роком для Росії за всю війну.

Графік 3. показує, яку частку чоловіків кожного віку Росія втратила на війні — у % від довоєнної чисельності цієї вікової групи.

Найбільше постраждали чоловіки 40–44 років — близько 1,24%. Далі 45–49 (близько 1,18%) і 35–39 (близько 1,14%).
Молодь 20–29 років — близько 0,95%.
Після 50 частка різко падає: 50–54 — близько 0,8%, 55–59 — близько 0,45%.
15–19 і 65+ — мають мізерні частки.

☝️ Приблизно кожен сотий російський чоловік віком 35–49 років загинув у війні проти України.

Фінське видання Yle зводить докупи кілька джерел — російські військові канали, Kyiv Post, UkrMedia, австрійський Militär Aktuell — і розповідає, що Україна, ймовірно, почала використовувати ізраїльські супутникові термінали HiSky для ударів углиб Росії.

☝️ Офіційно Київ це не підтверджує, але і не заперечує, тож усе ґрунтується на непрямих ознаках: деталях, знайдених у збитих дронах, і зміні характеру ударів.

Через те, що Starlink має географічні обмеження — над територією Росії не працює — українські далекобійні дрони летіли «наосліп», тобто за заздалегідь закладеним маршрутом чи алгоритмом ШІ. Після запуску на них уже не можна було вплинути. Звідси типова проблема, коли кілька дронів летять в одну точку, і навіть якщо перший уже її знищив, то решта б'є вже по руїнах.

Що змінює HiSky

▪️ Двосторонній зв'язок дає змогу отримувати дані про влучання і перенацілювати дрони, які ще летять. Якщо головну ціль уже знищено, наступні можна спрямувати на інші частини заводу: установки крекінгу, резервуари, підстанції.

▪️ Можна змінювати маршрут, якщо на шляху виявили засоби протиповітряної оборони.

▪️ Система автоматично перемикається між супутниками різних операторів, тож заглушити дрон складно.

▪️ Окремо наголошено, що HiSky не так залежить від політичних рішень, як Starlink

Натомість HiSky має низьку пропускну здатність – відео з дрона в реальному часі через HiSky не передаси. Але цього достатньо, щоб передавати короткі команди і координати на великій відстані.

Видання припускає, що саме можливість перенацілювати дрони в польоті може пояснювати, чому руйнування російських НПЗ тепер масштабніші, адже удари розподіляються по всьому заводу, а не концентруються в одній точці.

❗️ Знову ж таки — поки це інформація здебільшого від російських військових блогерів, а вони можуть і перебільшувати. А зв'язок між HiSky і успішністю ударів — це логічне припущення самого видання, а не доведений факт.

Фінське видання Yle зводить докупи кілька джерел — російські військові канали, Kyiv Post, UkrMedia, австрійський Militär Aktuell — і розповідає, що Україна, ймовірно, почала використовувати ізраїльські супутникові термінали HiSky для ударів углиб Росії.

☝️ Офіційно Київ це не підтверджує, але і не заперечує, тож усе ґрунтується на непрямих ознаках: деталях, знайдених у збитих дронах, і зміні характеру ударів.

Через те, що Starlink має географічні обмеження — над територією Росії не працює — українські далекобійні дрони летіли «наосліп», тобто за заздалегідь закладеним маршрутом чи алгоритмом ШІ. Після запуску на них уже не можна було вплинути. Звідси типова проблема, коли кілька дронів летять в одну точку, і навіть якщо перший уже її знищив, то решта б'є вже по руїнах.

Що змінює HiSky

▪️ Двосторонній зв'язок дає змогу отримувати дані про влучання і перенацілювати дрони, які ще летять. Якщо головну ціль уже знищено, наступні можна спрямувати на інші частини заводу: установки крекінгу, резервуари, підстанції.

▪️ Можна змінювати маршрут, якщо на шляху виявили засоби протиповітряної оборони.

▪️ Система автоматично перемикається між супутниками різних операторів, тож заглушити дрон складно.

▪️ Окремо наголошено, що HiSky не так залежить від політичних рішень, як Starlink

Натомість HiSky має низьку пропускну здатність – відео з дрона в реальному часі через HiSky не передаси. Але цього достатньо, щоб передавати короткі команди і координати на великій відстані.

Видання припускає, що саме можливість перенацілювати дрони в польоті може пояснювати, чому руйнування російських НПЗ тепер масштабніші, адже удари розподіляються по всьому заводу, а не концентруються в одній точці.

❗️ Знову ж таки — поки це інформація здебільшого від російських військових блогерів, а вони можуть і перебільшувати. А зв'язок між HiSky і успішністю ударів — це логічне припущення самого видання, а не доведений факт.