Ціна держави

Пентагон визнав неготовність США до війни дронів: Україна створила те, чого американці не мали

Війна Росії проти України застала американських військових зненацька масштабами застосування безпілотників. Тепер США надолужують відставання, поспішаючи забезпечити свої війська автономними системами, які змінюють бойові дії в Європі та на Близькому Сході.

Про це на конференції WSJ Tech заявив заступник міністра оборони США з досліджень та інженерії Еміл Майкл. За його словами, Пентагон не підготувався до такого розвитку війни, бо просто його не уявляв.

Майкл навів показові цифри: за попередньої адміністрації США виготовили близько тисячі дронів, а нині американські запаси налічують приблизно 500 тисяч. Україна ж, за власними оцінками, планує виробити 8–10 мільйонів безпілотників цього року.

«Ми дуже допомогли українцям, але вони винайшли те, що їм справді було потрібно, бо в нас цього не було», — цитує посадовця The Wall Street Journal.

Щоб краще передбачати наступні зміни на полі бою, Пентагон запустив проєкт Meridian. Він досліджує майбутні форми війни, зокрема під землею та в космосі. До групи входять керівник SpaceX Ілон Маск і засновник Anduril Industries Палмер Лакі.

Водночас, за словами Майкла, американські військові досі обережно застосовують штучний інтелект у бойових операціях. Визначення цілей переважно спирається на розвідувальні звіти, супутникові знімки та роботу людей. Посадовець наголосив, що належний людський контроль потрібен на кожному рівні.

Майкл відмовився коментувати американський удар по школі для дівчат в Ірані в лютому: об’єкт помилково визначили як військову ціль. Загинули понад 100 людей, зокрема десятки дітей. За даними WSJ, у плануванні застосовували систему визначення цілей на основі ШІ. Результатів розслідування США досі не оприлюднили.

Пентагон продовжує використовувати моделі Google, OpenAI та Grok, але відмовився від Anthropic, яку відомство раніше оголосило загрозою національній безпеці. Майкл підтвердив цю оцінку.

Попри відставання у дронах, у сфері ШІ США, на думку посадовця, випереджають Китай на шість–дванадцять місяців. Серед американських переваг він назвав більшу кількість центрів обробки даних і кращі напівпровідники.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Від акцій до стартапів: як працюють приватні інвестиції і кому вони підходять

Як інвестують у компанії ще до їхнього виходу на біржу? Чому одні втрачають гроші, а інші заробляють — і чи є тут місце новачкам?

2 листопада о 18:00 за Києвом розберемо це на відкритому вебінарі ICLUB.

🔥 Доєднається Вікторія Тігіпко — засновниця ICLUB та TA Ventures, яка за 17 років проінвестувала у стартапи $75 млн.

Поговоримо про відмінності між акціями та стартапами, ризики приватного ринку й можливості стартувати від $5 000.

👉 Реєструйтеся
#реклама

Які інвестиційні можливості відкриває ринок відновлення в Україні?

5 листопада команда УЛІС.Інвестиції проведе публічну дискусію «Відновлення як актив: глобальний ринок і український контекст».

За даними Global Wellness Institute, у 2024 році обсяг світової велнес-економіки сягнув 6,8 трлн доларів. За масштабом вона перевищує світовий ІТ-ринок ($5,3 трлн), та зелену економіку ($5,1 трлн), а зростання попиту на продукти й послуги для відновлення створює нові можливості для підприємців та інвесторів.

На події говоритимуть:
📌чому попит на відновлення є довгостроковим трендом;
📌у яких напрямах велнес-економіки з’являються інвестиційні можливості та які їхні перспективи в Україні;
📌що дані про психологічний і фізичний стан українців говорять про майбутній попит на продукти й послуги для відновлення.

Спікерами стануть:
– Роман Гавриш — співзасновник нейропсихологічного сервісу Anima.uа;
– Ігор Фарберов — співзасновник та керівний партнер Dreamers, що втілює «УЛІС»;
– Анна Завертайло — співзасновниця мережі кондитерських «Honey» та пекарень «Завертайло»;
– Віктор Квашенко — CEO KR Ingredients, компанії, що розробляє харчові інгредієнти, рецептури та власні споживчі бренди;
– Христина Курганська — голова правління ГО «ДОЛАДУ» та засновниця Mira Life.

Подія благодійна: усі кошти з вечора спрямують на підтримку психологічного та соціального відновлення ветеранів і ветеранок.

🖇Квитки за посиланням: https://ulis-invest.com/ulis-conference
#реклама

«Нас бояться й не здають склади»: як Rozetka відновлюється після російського удару

Три балістичні ракети знищили найбільший і найсучасніший складський комплекс Rozetka в ніч проти 5 серпня. Через три місяці компанія завершила інвентаризацію: лише втрати товару становлять 1,5 млрд грн. Вартість самого складу з обладнанням співвласниця Ірина Чечоткіна оцінює у $75 млн.

В інтерв’ю hromadske вона розповіла, що всі працівники залишилися живими завдяки відпрацьованим алгоритмам евакуації. На перехід до укриття, за її спогадами, не було й трьох хвилин.

Приймання замовлень відновили приблизно за дві години, перенаправивши логістику на інші склади. Але повернення до звичних строків доставки виявилося складнішим: тривоги зупиняють роботу і самої Rozetka, і постачальників та перевізників.

Знищене майно не було застраховане від воєнних ризиків. За словами Чечоткіної, компанія не змогла знайти відповідного покриття для бізнесу такого масштабу. Повторні звернення до страховиків наприкінці вересня також завершилися відмовами.

Після удару продавці маркетплейсу скаржилися на відсутність зрозумілого механізму компенсації за втрачені товари. У Rozetka пояснили, що знищення складу є форс-мажором, а запропонована 30-відсоткова знижка на послуги платформи — добровільна підтримка, а не відшкодування.

Тепер компанія розподіляє зберігання й обробку товарів між меншими складськими центрами. Однак знайти приміщення непросто: частина власників боїться здавати їх Rozetka. Без укриття компанія на новий склад не заходить — за потреби будує його сама.

Удар також прискорив зміну бізнес-моделі: Rozetka зменшує частку власних продажів, щоб розподілити ризики та розширити асортимент завдяки стороннім продавцям за обмежених складських площ.

Від держави Чечоткіна очікує системних рішень для всього постраждалого бізнесу: відтермінування податків, спрощення звітності та доступного страхування воєнних ризиків. Вона наголошує, що відновити знищені первинні документи за три місяці надзвичайно складно.

Водночас підприємниця виступає проти фінансування страхового фонду через підвищення ПДВ: на її думку, перекладати ці витрати на споживача зараз неправильно.
«Просто дайте нам можливість піднятися й знову працювати та платити податки», — говорить Чечоткіна. І додає: якщо атаки триватимуть, вистояти зможуть не всі бізнеси.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Невидимі 4,5% ВВП: внесок громадського сектору в економіку країни співмірний із галузями охорони здоров’я та освіти

Громадський сектор України створює додану вартість, еквівалентну 4–4,5% ВВП країни. Такі результати показало перше в Україні дослідження економічного внеску громадських і благодійних організацій та індивідуальних волонтерів, проведене CASE Україна за ініціативи ІСАР Єднання.

Результати презентували 11 листопада в Києві. Дослідження, автором якого є економіст CASE Україна Володимир Дубровський, уперше комплексно оцінює те, що досі залишалося майже невидимим в офіційній статистиці: вартість волонтерської праці, внесок громадських організацій і благодійних фондів та зайнятість у секторі.

«Лише близько 0,4% внеску громадського сектору до ВВП відображається в системі національних рахунків. Але ми розуміємо, що роль громадянського суспільства в економіці значно більша. Громадські та благодійні організації створюють робочі місця, залучають ресурси в Україну, мобілізують волонтерів і допомагають вирішувати важливі для країни завдання. В ІСАР Єднання ми давно хотіли виміряти цей внесок і зробити його видимим не лише для суспільства, а й для тих, хто ухвалює державні та економічні рішення. Саме тому ми ініціювали перше таке дослідження, яке показало: внесок громадського сектору становить 4–4,5% ВВП», – зазначає Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання.

За оцінками дослідження, загальний внесок громадського сектору становить від 3,2% до 5,2% ВВП, а найімовірніша оцінка – 4–4,5%. Найбільшу частину доданої вартості створюють індивідуальні волонтери, які працюють самостійно або в неформальних групах: їхній внесок оцінюють у 2,5–3,7% ВВП. Ще 0,7–1,5% ВВП формують громадські організації та благодійні фонди.

Масштаб волонтерської діяльності підтверджують результати опитувань населення: у 2025 році 43,6% українців долучалися до волонтерства в тій чи іншій формі. Близько 5 мільйонів людей збирали кошти, а 10,3 мільйона – безпосередньо надавали допомогу. Частина українців поєднувала обидва види діяльності.

«За нашими оцінками, внесок громадського сектору в суспільний добробут можна умовно порівняти з такими секторами, як будівництво, добувна промисловість, освіта та охорона здоров’я. Водночас переважна частина цього внеску не облікована й не фігурує в офіційній статистиці», – наголосив Володимир Дубровський, автор дослідження, економіст CASE Україна. 

Для оцінки економічного внеску громадського сектору дослідники використали підхід на основі сателітного рахунку. Він дає змогу оцінити внесок окремого сектору в економіку, зокрема ту його частину, яка не відображається в офіційній статистиці. 

Розрахунки базувалися на методі витрат на працю: до доданої вартості включили оплату праці штатних працівників із податками, послуги ФОП та волонтерські години, оцінені за середньою погодинною оплатою праці в Україні. Для цього використали дані трьох опитувань Info Sapiens, проведених у 2024–2026 роках.
 
Дослідження проведено CASE Україна на замовлення ІСАР Єднання в межах фонду «Аскольд і Дір», що фінансується Норвегією та Швецією.

Файл презентації доступний за посиланням

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Експорт російського дизелю подвоївся після послаблення санкцій Трампом, але відновлення може бути нетривалим — FT

У жовтні Росія збільшила експорт дизельного пального до 271 тис. барелів на добу проти 135 тис. у вересні, свідчать дані Kpler. Постачання пожвавилися після домовленості Дональда Трампа з Володимиром Путіним про збільшення продажів пального на світовому ринку. Однак до США жодна партія так і не дісталася.

Як пише Financial Times, зростання експорту збіглося з тимчасовою паузою в українських атаках на російські нафтопереробні заводи та тиском Вашингтона на Київ із вимогою припинити удари по енергетичній інфраструктурі РФ.

Після оголошення домовленості 9 жовтня більше російського дизелю почали отримувати Бразилія, Туреччина та інші країни. Американський напрям натомість залишився без покупців: щонайменше два танкери, які спочатку прямували до США, змінили курс. Ще один очікує покупця біля східного узбережжя. За даними FT, Білий дім продовжує переговори з власником судна Agioi Fanendes.

Консалтингова компанія Energy Aspects наводить дещо інші оцінки, але фіксує ту саму тенденцію: експорт зріс зі 120 тис. до 260 тис. барелів на добу. Навіть після такого стрибка він залишається значно нижчим за середній жовтневий рівень останніх п’яти років — близько 700 тис. барелів на добу.

Керівник геополітичного напряму Energy Aspects Річард Бронз пояснює відновлення поставок перепочинком, який отримали російські НПЗ під час паузи в атаках. Після поновлення українських ударів, прогнозує він, експорт дизелю найближчими місяцями буде незначним.

Аналітик Kpler Суміт Рітолія також не бачить передумов для швидкого відновлення переробки. За його оцінкою, вона залишатиметься на рівні близько 4 млн барелів на добу через продовження атак. Водночас Росія стикається з дефіцитом бензину й уже запроваджує обмеження на його продаж.

Послаблення санкцій відкрило можливості для експорту, але його обсяги й надалі залежать від того, скільки пального здатні виробити російські заводи під ударами.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою