Занимательное донбассоведение

День 12 ноября 1991 года стал "урожайным" на аварийные инциденты, произошедшие на шахтах в разных уголках доживавшего свой век СССР.

Во время закладки снарядов при разработке скважины Карабасского каменного карьера (Карагандинская обл., Казахская ССР) случился преждевременный взрыв, из-за которого погибли 2 бурильщика. Столько же человек пострадали во время поездки на механизме с неисправным тормозом по руднику Комсомольский близ г. Норильск (Красноярский край). Один получил тяжёлые травмы, другой же скончался. Но самой смертоносной стала катастрофа на шахте Рассыпнянская-2 на Донбассе. Из-за обрыва каната во время спуска угольного комбайна погибли 4 шахтёра. Всего же в этот день трагедии на шахтах в разных уголках СССР унесли жизни 7 человек, ещё один был ранен. Заметка об этой нездоровой тенденции была напечатана в газете "Известия".

#ксс_в_шахтах

Александр Чекменев выпускает второе издание своего знаменитого сборника фоторабот, посвященного Луганску 1990-х. Фото со страницы автора.

«Кому ви доручаєте виховання сина?» До 90-річчя від дня народження Надії Світличної

Квітень 1972 року. До арешту правозахисниці Надії Світличної залишається місяць. Її допитують в КГБ майже щодня – спочатку як свідка у справі брата, Івана Світличного.

Слідчі тиснуть на найболючіше: вимагають написати офіційну відмову або доручення на виховання дворічного сина Яреми. Якщо вона не піде на угоду, дитину відберуть.

«Були страх, сльози, сумніви, торгівля з самою собою: чи не піти на компроміс задля дитини»

, – згадувала потім Світлична. Проте жодних зізнань вона не підписала.

Її заарештували 18 травня 1972-го. Сина чекісти таємно вивезли у Ворзельський сиротинець. Родичам знадобилися колосальні зусилля, щоб знайти й забрати дитину. Хлопчика виховувала бабуся.

За що режим переслідував Світличну?

Надія Світлична народилася 8 листопада 1936 року в селі Половинкине на Луганщині.

Після закінчення Харківського університету, де здобула освіту філолога, переїхала до Києва. Стала активною учасницею Клубу творчої молоді.

Із братом Іваном розповсюджувала самвидав, організовувала допомогу сім’ям політв’язнів. Саме Світлична після жорстокого вбивства Алли Горської організувала її похорон і встановлення пам’ятника на могилі.

Вирок

За «антирадянську агітацію та пропаганду» Світличну засудили до 4 років виправно-трудових таборів суворого режиму. Покарання відбувала в Мордовії в селищі Барашево. Разом із нею совєти утримували там інших відомих українок – Ірину Сеник, Ніну Строкату, Стефанію Шабатуру.

Надія Світлична була однією з лідерок жіночого тюремного спротиву: брала участь у тривалих голодуваннях, підписувала протестні листи, передавала на волю інформацію про свавілля адміністрації, через що її регулярно кидали до ШІЗО.

«На волі»

Повернувшись із заслання у травні 1976-го вона опинилася в ізоляції. За нею встановили адміністративний нагляд, позбавили київської прописки та можливості викладати. Їй вдалося влаштуватися лише двірничкою в дитсадок. КГБ регулярно викликав Світлину на допити.

Не бажаючи бути «громадянкою найбільшого у світі концтабору», восени 1976-го Світлична публічно відмовилася від радянського громадянства. У жовтні 1978 року вона виїхала спочатку до Італії, а в листопаді – до США.

Померла Надія Світлична 8 серпня 2006 року в США. Згідно із заповітом, її прах повернувся в Україну. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

Джерело: ГДА СБУ, ф. 6, оп. 1, спр. 70958-фп.

📜Канал "Архівні Артефакти"