Юлія Гришина

❗️ Наукові надбавки без науки, непрозорі рішення МОН та ризики зловживань в університетах. НАЗК визначило 22 корупційні ризики у вищій освіті

Учора виступила зі вступним словом на презентації дослідження НАЗК, підготовленого спільно з ОБСЄ. Переважна більшість визначених ризиків уже перебуває в роботі нашого підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Зокрема, йдеться про:

🔹 Недостатнє врегулювання кількісних критеріїв та строків ухвалення рішень щодо оптимізації мережі ЗВО.
🔹 Недостатня прозорість оцінювання відповідності закладу-заявника ліцензійним вимогам.
🔹 Недосконалість нормативного регулювання процедур управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління МОН.
🔹 Можливе використання права на надбавку за науковий ступінь без реального здійснення наукової діяльності.
🔹 Ризики зловживань під час формування та діяльності наглядових рад.

Також серед питань, над якими працюємо, — належний контроль МОН за виконанням ректорами встановлених показників ефективності (KPI).

Окремо у своєму виступі наголосила на Законі України «Про академічну доброчесність», над розробкою якого працювала разом із колегами. Закон ухвалили майже рік тому, а з липня більшість його норм введено в дію. Наразі бачимо чимало викликів під час його впровадження, над подоланням яких працюємо спільно, але ми лише на початку цього шляху.

📖 Раджу всім працівникам сфери вищої освіти та науки ознайомитися з дослідженням НАЗК: https://nazk.gov.ua/pdfjs/?file=/wp-content/uploads/Pages/2a/a4/2aa465aaeba7576aeac59f815d73ff93f2705743581c292727bc3c13188d768d1465436.pdf.

Учора НАЗК презентувало дослідження, у якому визначено 22 корупційні ризики у сфері вищої освіти⚠️

Виступила зі вступним словом на презентації. Детальніше про ключові ризики та роботу над їх усуненням — в уривку з мого виступу ▶️

Доплата за науковий ступінь — для тих, чия професія — наука! 🎓

Це базовий принцип справедливості, який ми з колегами хочемо закріпити законом. Тому сьогодні, у Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, зареєстрували законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших законів України щодо доплати за науковий ступінь» ⚖️ (👉 https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/71548).

❓ Як влаштована система зараз?

Викладачі в університетах чи дослідники щодня працюють зі студентами та ведуть активну наукову діяльність. Для них ступінь — це і є зміст щоденної праці. Паралельно з цим чималі кошти йдуть на надбавки посадовцям, які не викладають і не досліджують, а отримують доплату просто за наявність ступеня. Важливо, що ніде у світі немає такої практики: надбавку за науковий ступінь логічно отримують виключно ті, хто реально займається науковою, науково-педагогічною діяльністю й продукує наукові результати — створює розробки, винаходи тощо.

Маємо парадоксальну ситуацію, коли, наприклад, надбавка за науковий ступінь судді Верховного Суду часто перевищує всю ставку доктора наук, професора в університеті.

Хто сьогодні ще отримує такі надбавки?

🔹 Судді: 917 суддів у системі Державної судової адміністрації, 95 суддів Верховного Суду, 13 суддів Конституційного Суду України, 18 суддів Вищого антикорупційного суду.
🔹 Народні депутати: близько 120 парламентарів мають науковий ступінь.
🔹 Представники правоохоронних органів: НАБУ, ДБР, БЕБ.

Натомість найчисельніша категорія державних працівників — державні службовці — доплат за науковий ступінь не отримують ще з 2016 року, адже Законом України «Про державну службу» вони для них не передбачені. Запропонований нами законопроєкт усуне цю асиметрію.

❗️ Ціна питання — більше ніж 220 мільйонів гривень на рік. Гроші для науковців та освітян мають залишатися в науці та освіті. Вивільнені кошти пропонуємо спрямувати за прямим призначенням — на підвищення зарплат тим, хто працює в науці й освіті.

Є ще один бік проблеми: перспектива великих надбавок створює стимул імітувати наукову діяльність — купувати дисертації, замовляти статті на «фабриках». Як показує практика, щойно особа отримує надбавку, її «наукова» діяльність припиняється. Ми маємо залишити в минулому гонитву за «дипломами» заради виплат і повернути повагу до справжньої науки.

Сьогодні дуже гостро стоїть потреба підвищення заробітних плат освітянам і науковцям, і ми постійно шукаємо ці ресурси. Цей законопроєкт — один зі способів забезпечити це підвищення, адже під час війни кожна гривня має працювати там, де вона найпотрібніша. Доплата за науковий ступінь — не виняток.