Павло Бойко

Зараз багато хто пише: якщо переможе Марі Ле Пен – всій Європі буде погано, а Україні особливо! З приводу Ле Пен в істериці всі газети світу та всі люди "доброї волі".

Але ж у другий тур (перший буде 18 квітня 2027) виходять двоє. І зараз на другому місці в опитуваннях (17-18% проти 33-35% у Ле Пен) йде її головний суперник – Жан-Люк Меланшон. Це такий класичний лівак і майже комуніст (5 листопада до нього навіть офіційно перебігла більшість депутатів-комуністів).

Отже, у Франції тепер навіть теоретично не може перемогти "стандартний" політик – лише два крайні.

А що буде, якщо раптом переможе Меланшон?

6 листопада вийшла його програма, в якій аж 1 069 пунктів. Кошторису в неї поки немає – партія чесно обіцяє порахувати цифри "на початку 2027 року". Тобто ми зараз все пообіцяємо, а скільки це коштує – подумаємо потім. І (о диво!), коли зʼясується що на всі плани не вистачає коштів, то у всьому звинуватимо попередників, що зламали економіку!

Спочатку про те, як роздавати гроші.

Пенсійну реформу Макрона (яка піднімала вік до 64 років, хоча зараз пригальмована на 62 роках) Меланшон обіцяє скасувати. Спочатку повернути 62 роки, а потім зробити пенсію в 60 – це теж його обіцянка! Мінімальну зарплату піднімають одразу на 15% – з 1 478 € до 1 700 € чистими. Чиновникам (не усім, але багатьом) зарплати – плюс 10%. А допомогу тим, хто не працює (і молоді окремо від батьків), піднімають з 651 € до 1 337 € на місяць. Плюс держава має оплачувати 100% лікування замість приватних страховок, а всім до 26 років дадуть безкоштовних психотерапевтів.

І звідки ж взяти на все це гроші? Все просто – забрати у багатих:

1. Замість 5 ставок прибуткового податку (де максимум зараз 45%) вводять 14 ставок – до 90% на доходи понад 411 тисяч євро на рік. Чесно кажучи, податок у 90% виглядає трагічно – хоча й комічно за рівнем тупості.
2. Увесь спадок понад 12 млн євро держава забирає під ставку 100%. Юристи вже кажуть, що Конституційна рада заверне це як конфіскацію.
3. А різницю зарплат у компаніях обмежують пропорцією 1 до 20. Тобто CEO не може отримувати, скажімо, у 21 раз більше, ніж прибиральниця!
4. Повертають податок на статки (включаючи акції) і вводять "податок Зюкмана" – мінімум 2% на рік з майна тих, у кого є понад 100 млн євро.

Цікаво, за скільки хвилин після таких виборів усі французькі мільйонери спакують валізи в Швейцарію, Дубай чи США?

Борг Франції вже зараз 119% ВВП. Меланшон пропонує змусити (до речі, цікаво – як?) Європейський центробанк напряму купувати французький держборг і ніколи його не продавати. Договори ЄС це прямо забороняють, а щоб їх змінити, потрібна згода ВСІХ країн союзу. Уявляєте обличчя німців, яким пропонують оплатити французам пенсію в 60 років? (у самій Німеччині пенсія з 67 років) Меланшон і сам розуміє, що не вийде, тому вже пише: "європейські правила, які нам заважають, ми виконувати не будемо".

І головне – що там про НАТО та Україну?

Зараз Франція планує підняти оборонний бюджет до 5% ВВП (до 2035 року) і разом з Британією очолює коаліцію допомоги Україні.

Меланшон хоче одразу вийти з об'єднаного командування НАТО, а потім – з альянсу взагалі. Від 5% ВВП на оборону відмовляється, бо це "вимога США". По Україні замість зброї пропонує якісь "дипломатичні рамки" для припинення вогню, виведення військ і переговорів (знайомі обіцянки, правда?). Зате в програмі є новий пункт – "Захистити Гренландію" (звісно ж від США!) і зміцнити ООН!

І ще трохи тупості. Атомну енергетику (дає 2/3 електрики Франції) хочуть поступово закрити до 2060 року, а області перекроїти за басейнами річок. Всю молодь до 25 років чекає обов'язковий призов у "екологічну гвардію" – гасити пожежі і саджати дерева за мінімалку. А також заборонять нічні авіарейси і штучний інтелект, який імітує емоційні стосунки з людиною. Тобто навіть поплакатися чат-боту про податки у 90% не вийде!

Коротше, поки що нас (і французів) рятує одне: за опитуваннями, у другому турі Меланшон програє Ле Пен 30% на 70%. Бо аж 69% виборців кажуть, що не проголосують за нього ні за яких обставин (у Ле Пен таких 52%).

А ви б кого обрали у другому турі у Франції? Праву популістку чи лівого садівника грошових дерев?

Петро Чернишов

Іван Компан

Всі звикли до того, що союзники регулярно шлють нам чеки на багатомільярдні суми, при цьому не так вже й багато вимагають, принаймні до війни вимагали набагато більше. А ще багато хто вважає, що після закінчення війни гроші в Україну потечуть рікою, тільки кишені підставляй. Добре, якби все так і було – і зараз би грошима забалували, і після війни продовжили, але…
__

ГРОШЕЙ МОЖЕ НА ВСІХ НЕ ВИСТАЧИТИ

КОЛИ МАЄШ — НЕ ЦІНУЄШ… Лише якихось п’ять-шість років тому грошей в інвестиційному світі було досхочу, вони майже нічого не коштували і практично кожний більш-менш потенційно прибутковий і професійно обґрунтований інвестиційний проєкт досить легко знаходив фінансування. Про суверенні запозичення і казати нічого — державний борг США, наприклад, десятирічні облігації, торгувалися з дохідністю 0.41% на рік. В Японії, Китаї та Європі було те ж саме — бездонна прірва дешевого фінансування, дно якої, здавалося, ми ніколи не побачимо.

А ПОТІМ ВСЕ ЗМІНИЛОСЯ… Величезна кількість грошей, надрукованих під час пандемії, зробила свою лиху справу — зросли ціни і центральні банки почали героїчну боротьбу з інфляцією. Боролися, як завжди — підвищуючи облікову ставку, яка, наприклад, в США виросла з 0%, у 2022 році, до 5.5%, у 2024. Відповідно, дохідність державного боргу теж зросла, трохи більше, ніж в дванадцять разів, майже до 5%.

АЛЕ Й ЦЕ ЩЕ НЕ БІДА, БО ВІЛЬНИХ ГРОШЕЙ У СВІТІ БУЛО БАГАТО і позичати було зовсім не складно, хіба що дорожче. Та й боротьба з інфляцією давала результати і дозволяла сподіватися на поступове зниження ставок. І справді, за два роки, з 2022-го по 2024-й, інфляція знизилася майже вчетверо, з 9.1% до 2.4%, і восени 2024-го центральний банк США почав знижувати облікову ставку. Подібні процеси відбувалися і на інших розвинених ринках, і зрештою з’явилася надія, що підприємницьке життя знову почне виблискувати яскравими фарбами — грошей багато, вони недорогі, бери й інвестуй. І ймовірно так би воно й було, якби на арену не вийшов штучний інтелект (АІ).

ПОЯВА СHATGPT У 2022-МУ РОЦІ ДАЛА СТАРТ АІ-ПЕРЕГОНАМ, які з кожним роком стають все більш азартними, безкомпромісними і дорогими. У 2023 році капітальні витрати лідерів, чотирьох технологічних гігантів — Amazon, Microsoft, Alphabet та Meta — становили приблизно $150 мільярдів, наступного року це було вже $250 мільярдів і майже трильйон доларів цього року. Всього ж, за оцінками McKinsey, Gartner, JPMorgan та інших авторитетних компаній, сукупний обсяг інвестицій в АІ до 2030 року може скласти від $5.5 до $8.0 трильйонів. А може й більше, адже, як свідчить статистика тієї ж Gartner, лише 11% міжнародних компаній вдається втримати витрати на АІ в межах 10% від бюджетних показників, у той час, як 39% компаній перевищують їх на 11−25%, а ще третина на 26−50%. А якщо врахувати той фактор, що ніхто в світі не здатен прогнозувати, куди саме АІ заведе людство і скільки за це доведеться заплатити, то не здивуюся, якщо загальний обсяг капітальних витрат зросте суттєво вище десяти трильйонів доларів протягом наступних чотирьох років.

У ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКАХ ВИТРАТИ ТЕЖ ВРАЖАЮТЬ. За оцінками Columbia Business School, сукупні витрати на розбудову АІ-інфраструктури у 2025−32 роках складуть 3.63% ВВП США. Це рекорд, хоча в американській історії вже траплялися схожі випадки. Наприклад, у 1870−90 роках, коли витрати на будівництво залізниць склали 2.24% ВВП, і у 1996−2003, коли розбудова інфраструктури для інтернету обійшлася у 1.10% ВВП. До речі, нагадаю, що залізничний бум, так само, як і ажіотаж навколо інтернету, закінчилися епічними кризами в економіці та на ринку цінних паперів.

ЩО СТОСУЄТЬСЯ АІ, ТО НА ПОЧАТКОВИХ ЕТАПАХ РОЗВИТОК ТЕХНОЛОГІЇ НЕ ВИКЛИКАВ У ФІНАНСИСТІВ СЕРЙОЗНОГО ЗАНЕПОКОЄННЯ, адже у 2023−24 роках технологічні гіганти ще були здатні фінансувати капітальні витрати за рахунок власних грошей. Але вже в 2025 році їх стало замало, і компаніям довелося вийти на ринок запозичень, вступивши в конкуренцію з такими позичальниками, як уряди США, Франції, Японії та багатьох інших країн. І саме це і викликає тривогу, бо великі борги — це найкоротший шлях до кризи. Величезні корпоративні запозичення додали проблем усьому ринку облігацій, бо як ми знаємо зі шкільних підручників — зростання попиту провокує підвищення цін, що блискуче підтвердилося практикою. На початку осені вартість довгострокового боргу для американського уряду сягнула 5.6% річних, а технологічним гігантам доводиться платити 6.5−7.0%, що чимало, але водночас нікого не лякає, адже учасники перегонів сподіваються зірвати джекпот.

ОСЬ ТІЛЬКИ, ЧИ ГОТОВІ КРЕДИТОРИ І НАДАЛІ ФІНАНСУВАТИ ПОДІБНІ ПРОЄКТИ? А скільки вони проситимуть за свої послуги, адже ризики зростають? Операційні грошові потоки багатьох компаній вже давно стали негативними, а жодних доказів того, що АІ дозволить заробляти більше і знову наповнить порожні скарбниці грошима, так і не існує. Звісно, жодних сумнівів в тому, що врешті-решт АІ змінить світ, але, хто з існуючих гравців втримається на поверхні і дочекається прибутків? В епоху «доткомів» до щасливих часів дожило не так вже й багато компаній, більшість збанкрутували, так і не спромігшись монетизувати свої досягнення.

«А ЩО НАМ ДО ЦЬОГО?» — запитаєте ви і будете повністю праві, адже в Україні ніхто не займається розробкою АІ. Ну, хіба що FirePoint заявить про чергові амбіції і кине виклик OpenAI чи Anthropic, звісно, якщо бюджетних грошей на це вистачить. А ось із цим якраз і проблема, адже за умов розваленої економіки, наше економічне виживання суцільно залежить від допомоги союзників, у яких вільних грошей теж немає. Бюджетний дефіцит у США складає 5.9% ВВП, у Франції — 5.1%, Німеччині — 2.7%, Великій Британії — 4.3%, і його потрібно фінансувати, тобто брати в борг, випускаючи облігації і конкуруючи з технологічними гігантами, які готові платити більше, аби за будь-яку ціну дістатися до фінішу перегонів. І йдеться про трильйони доларів та євро, на тлі того, що вільних грошей у світі стає все менше, і останнім часом вони тільки дорожчають.

Тож, сподіватися на те, що гроші, як і раніше, будуть текти в Україну рікою, НБУ продовжить вихвалятися рекордними резервами, а чиновники з ентузіазмом витрачатимуть бюджетні кошти (читай — гроші союзників) на інноваційно-корупційні потуги наближених до влади компаній, не варто. Хоча, ні, помиляюся — останній пункт, мабуть, залишиться без змін…

🇺🇦 2026 рік став роком провалу російських наступальних планів — ISW

Попри величезні людські втрати, росія практично не досягла чистого територіального приросту у 2026 році. За оцінками американського Інституту вивчення війни (ISW), із липня російська армія щомісяця втрачає понад 40 тисяч військових убитими, пораненими та зниклими безвісти.
Загалом з початку повномасштабного вторгнення до 19 жовтня 2026 року росія втратила 1,57 млн військових убитими, пораненими та зниклими безвісти.

Сьогодні росія окупує близько 19,3% території України. З них 7,2% (Крим і частина Донбасу) були окуповані ще до 24 лютого 2022 року, а близько 12% росія захопила після початку повномасштабного вторгнення.

Водночас Україна протягом більшої частини року утримувала ініціативу на ключових ділянках фронту та зірвала головний російський наступ, метою якого було завершення окупації Донецької області.
Два найбільш показові результати українських контрнаступальних операцій:

🔹 Лиманський напрямок — операція «Вівальді». Підрозділи 3-го армійського корпусу під командуванням Андрія Білецького звільнили близько 277 км² території та 16 населених пунктів. Операція зірвала російський план широкого охоплення українського укріпленого району Слов'янська та Краматорська з півночі.

🔹 Олександрівський напрямок. Із 29 січня до 12 серпня українські сили звільнили понад 627 км² території та 26 населених пунктів, а також зачистили понад 300 км² від російських груп проникнення. Російські війська були витіснені переважно з Дніпропетровської області.

Джерело: Institute for the Study of War (ISW), жовтень 2026 року.