Аеродиван Чернишова

Зі свого наглядового дивана повідомляю: у КАІ з’явилася людина, яка допомагатиме університетським розробкам ставати бізнесом.

Вперше державний виш запровадив посаду — Chief Innovation Officer — і цим університетом став КАІ. Першим директором з інновацій у КАІ став Антон Бец.

За його плечима понад 20 років у бізнесі та державному секторі: Vodafone, Мінцифри, Мінекономіки, масштабні національні проєкти. Його кандидатуру Наглядова рада затвердила за результатами відкритого багатоетапного конкурсу.

І тут є два очевидні запитання.

Звідки в державного університету гроші на досвідчених управлінців із ринку?

Відповідь — автономія. Статус державного некомерційного товариства дає КАІ можливість самостійно визначати умови оплати праці, виходячи за межі тарифної сітки. Це дозволяє пропонувати конкурентну винагороду фахівцям, яких потребує університет. Крім того, нас підтримують бізнес-партнери, які вкладаються в розвиток КАІ.

А чому Антон обрав університет, хоча міг продовжувати кар’єру в бізнесі?

Він пояснює це свідомим вибором: його мотивують складні системи й завдання, де зміни мають масштабний і тривалий вплив. У КАІ є освітня та наукова основа, на якій можуть виростати технології й компанії. Антон прийшов застосувати підприємницьке та продуктове мислення: зрозуміти потребу, знайти рішення і довести його до бізнес-результату.

Саме цього часто бракує університетським інноваціям. Є дослідження, перспективні розробки, студентські ідеї. Але хто їхній покупець? Яку проблему вони вирішують? Хто заплатить за продукт?

Часто університети оголошують: «Ми відкрили акселератор чи інкубатор стартапів — уже молодці!»

На мою думку, це лише десята частина роботи.

Акселератор може допомогти команді перевірити ідею та підготувати презентацію. Далі потрібно створити й випробувати прототип, визначити права на технологію, домовитися про частки засновників, знайти фінансування та першого клієнта. Команді потрібні доступ до лабораторій, юридичний супровід і зрозумілі правила співпраці з університетом. Без цього після фінального заходу вона ризикує залишитися сам на сам із тими ж проблемами.

Завдання Антона — побудувати систему, яка допомагатиме проходити весь цей шлях:

🔹 розвивати науковий парк і знаходити замовників для університетських розробок;

🔹 підтримувати створення спін-офів — компаній на основі університетських технологій;

🔹 залучати бізнес до спільних досліджень;

🔹 допомагати студентським стартапам доходити до інвестицій і продажів.

Тут важливі й співпраця з YEP Accelerator, і міжнародні партнери, і технологічні компанії. Кожен має допомагати команді долати конкретний етап.

Університет повинен давати студентам можливість і працювати в успішних компаніях, і створювати власні.

Оцінюватимемо цю роботу за запущеними продуктами, компаніями, інвестиціями та контрактами. Зі свого наглядового дивана за цими результатами стежитиму особливо уважно.

Антоне, вітаю в команді! Попереду велике завдання.

А як ви вважаєте: чи можуть українські університети стати повноцінними центрами технологічного підприємництва, де народжуються не лише фахівці, а й нові компанії?

Аеродиван Чернишова✈️

Від університетської лабораторії до реального продукту: чого КАІ може навчитися у MIT?

*️⃣ Чому одні університетські розробки стають успішними технологічними продуктами, а інші роками залишаються в лабораторіях?

В Україні є талановиті інженери, сильні технічні школи й перспективні розробки. Але створити технологію — це лише половина справи. Потрібно зрозуміти, яку проблему вона розв’язує, кому потрібна і як перетворити її на продукт, готовий до виходу на ринок.

💬 Саме тут є чого повчитися в MIT. Один із принципів, який мені особливо близький: починати потрібно з проблеми, а не з рішення.

Замість того щоб просто запитувати, що ми можемо створити, варто запитати: що справді потрібно людям, бізнесу чи країні? І лише тоді шукати технологічну відповідь.

✨ Для КАІ це важливий напрям розвитку. Університет має не лише готувати інженерів, а й створювати середовище, у якому дослідження перетворюються на прототипи, прототипи — на продукти, а продукти — на нові технологічні компанії. Для цього потрібні партнерства з бізнесом, міждисциплінарні команди та підприємницьке мислення.

Звісно, диван — чудове місце для роздумів про майбутнє освіти. Але значно цікавіше спостерігати, як ці ідеї втілюються в життя.

📌 До речі, саме зараз КАІ та MIT реалізують спільну програму Ukraine Innovation and Engineering Lab, у межах якої учасники працюють над реальними інженерними викликами. А незабаром долучитися до цієї історії можна буде і у Львові!

🖥 Деталі та реєстрація: КЛАЦ 👈

Адже майбутнє технологій починається не лише з ідей. Воно починається з людей, які готові перевіряти їх на практиці.

Аеродиван Чернишова✈️

Диван зачекає – Ukraine Innovation and Engineering Lab від КАІ та MIT офіційно стартувала!

*️⃣ Пам’ятаєте, нещодавно я розмірковував про прірву між академічною теорією та жорстоким світом реального бізнесу? Так от, нещодавно офіційно стартувала спільна програма Національного університету "Київський авіаційний інститут" та всесвітньо відомого MIT. Звісно ж, зі свого наглядового дивана, я пильно стежив за запуском цього проєкту й щиро радий бачити такий масштабний крок уперед.

▶️ І кілька слів про MIT, адже не всі знають, наскільки це круто! Массачусетський технологічний інститут в місте Бостон посідає перше місце у світі в рейтингу QS 2026. З його спільнотою пов’язані понад 100 нобелівських лауреатів, а річні операційні витрати університету перевищують 5 млрд доларів.

❓ Здавалося б: де MIT, а де КАІ? А ми говоримо: ми в Києві, і представники MIT працюватимуть із нами та нашими студентами!

✨ Найцікавіше в цій програмі – можливість для українських інженерів працювати з реальними викликами технологічного бізнесу, а не лише обговорювати інновації в аудиторіях. Понад 100 учасників об’єдналися в 10 міждисциплінарних команд, щоб спільно шукати рішення у сферах штучного інтелекту, робототехніки, автономних систем, аерокосмічних технологій та кібербезпеки. У центрі програми – підхід learning by doing, коли навчання відбувається через практику, командну взаємодію та роботу над конкретними інженерними завданнями. Саме так ідеї отримують шанс перетворитися на технології, які мають практичну цінність.

📌 Окремої уваги заслуговує лекція академічного радника програми з MIT Джина Кесельмана, яка, за відгуками учасників, справила сильне враження. І знаєте, що особливо показово? Лекція відбувалася англійською мовою. Українські інженери й технічні фахівці не просто слухали міжнародного експерта - вони були включені в спільний професійний контекст, де мова технологій і реальних інженерних проблем об’єднує людей незалежно від країни. А головна думка лекції – «Start with the problem, not with a ready-made solution... The world works when you try to solve a real problem. Don't create something that nobody needs». (Ну а хто не зрозумів – це знак, що потрібно приділити час покращенню своєї англійської!)

Саме це і є суть підходу MIT, який ми зараз впроваджуємо в КАІ.

ℹ️ Круто, що до ініціативи одразу долучилися сильні технологічні партнери – Skyfall, Sine Engineering, Warbirds, Frontline Robotics та NDA Recruitment, а також Міністерство освіти і науки України. Компанії дають реальні кейси, а менторити команди будуть понад 40 досвідчених експертів.

➡️ Попереду в команд 10 тижнів продуктивної роботи в лабораторіях КАІ, а вже у лютому 2027 року зустрінемося на фінальному Demo Day, де вони покажуть готові робочі прототипи. Для найсильніших проєктів це буде прямий трек у бізнес, інвестиції або власні стартапи.

✈️ А якщо ти хочеш стати інженером або фахівцем із кібербезпеки – навіть не вагайся, тобі пряма дорога в КАІ! Тут можна не лише навчатися, а й працювати над технологіями, які потрібні Україні.

ℹ️ До речі, крута новина. Програма розширюється і також буде реалізована у Львові! Реєстрація для західного регіону вже відкрита і доступна за посиланням: Клац 👈
Тож якщо ви маєте технічний бекграунд – досить розмірковувати на дивані, подавайте заявки та створюйте технології, потрібні Україні!

Аеродиван Чернишова✈️