Задумалась оце репрезентацію лґбт+ персонажів у азійській літературі, і знаєте, мені вона подобається набагато більш ніж на заході або навіть у нас. Це взагалі цікавий парадокс, бо східні країни все ще занадто консервативні і лгбт+ мають обмежені права - одностатеві шлюби неможливі (хоча в Кореї їх визнають за умови реєстрації у країні, де це легалізовано); та все ж у Японії до гомосексуальності ставляться більш friendly - 78.4% проти 18.8 у Кореї. Цьому теж є пояснення - у японській культурі одностатеві зв’язки були достатньо поширені, особливо серед самураїв у епоху Едо (маякніть у коментах якщо треба лонгрід про це 👀), тож гомофобні люди - більше результат індустріалізованої Японії періоду Мейджі (кін 19-поч 20ст), ніж автентичної культури.
Отут є детальне порівняння прав у Кореї/Японії, раджу глянути;
В японських творах лґбт+ герої справді зустрічаються частіше і максимально непомітно. Якщо в західних творах часто відчувається, що подібні гілки додають виключно заради «тренду» на підтримку меншинств, то тут подібне виглядає природньо — люди просто живуть своє життя, закохуються, будують відносини, і ніхто ні в кого не тикає пальцем, бо той якийсь «не такий». Це підкупає, бо читати тільки про те, як герої тільки й борються з гомофобією і абсолютно усю книжку йдуть до того, аби прийняти орієнтації теж добре і релевативно, але на мою думку подібне ще більше підкріплює стереотип про те, що гомосексуальні люди «інші» і сприймати їх треба «по іншому» і робити їх орієнтацію ключовим фактором особистості. Якраз в східних творах цього немає — кожна особистість сприймається абсолютно однаково і виключно через призму їх дій/думок/почуттів, а не їх причиною.
У тому ж
Sputnik sweetheart (я не замовкну про нього ніколи) в нас є любовний трикутник між чоловіком і двома жінками, де якраз одна з них до безтями закохана в іншу. Книга чесно редфлег щодо кількості мізогінії і інших муракамієвських приколів, але буквально в жодному слові не було виділено, що Суміре любить
жінку. Не було жодних метань щодо цього, жодних акцентів — просто любовна лінія, взагалі нічого «іншого», абсолютно так само, як би їй подобався чоловік. Можливо для когось це недостатня репрезентація, бо для них важливий акцент саме на тому, наскільки ця частина суспільства пригнічена і що на них треба саме акцентувати увагу, та мені це здається ідеальною моделлю — одностатеві стосунки сприймаються як звичайна річ і ніхто не тицяє пальцем ні в погану, ні в хорошу сторону. В моїй уяві утопічний світ якраз і виглядає таким чином, що гетеро та гомосексуальні стосунки сприймаються абсолютно однаково і жодної різниці між ними ні для кого немає.
Тут також варто згадати манґи, але щодо них я маю екстрамалий досвід, але чимало чую, що добра половина з них саме про одностатеві стосунки, тож це теж показує реальну кількість літератури з лгбт+ героями на сході 👀
Знову ж таки, це виключно моя думка, be free погоджуватися або ж не погоджуватися з нею 🫶🏼